(no subject)

[xou]

пан zhiva написав, шо його бентежать фанатські транслітерації із китайської, я спробував йому відписатися, але з'ясував, що я забанений. Писав, я наступне:

На загал українські фанатські транслітерації східних мов, кращі за офіційні, що цілком тягнуті із вкрай застарілих та неадекватних російських (не лише, паспортна транслітерація з латини 2010 мабуть гірша із усіх транслітерації із латини, що мали місце) принаймні японська та корейська. Що там із китайщєною, я не знаю. Але скоріш за все офіційна також жах та ізраїль, де жиди.

Comments

[ukurainajin]

Ідеться, звісно, лише про стандартизовану мову aka «стандартний мандарин»/«путонхва» чи як воно там. Китайські «діалекти», як я розумію, взагалі треба вивчати, наче окремі мови.
Система транскрипції Кірносової-Цісар у передмові одразу каже, що не призначена для вивчення фонетики. Академічна, мабуть, так само. Не знаю, чи допускають вони позначення тонів, подібне до піньїнь. Якщо й так, то воно опціональне. Авжеж, це запис із втратами, а не фонетична транскрипція.

Про декілька варіантів вимови, це я про японців знаю, що вони ледь не до кожного китайського знаку прикрутили купу «онних» і «кунних» прочитань. А в стандартній китайській хіба кожен знак не має лише одне єдине прочитання?

[xou]

У кожному диалекті (що відрізняється від мандарину, більше ніж португальська від румунської) своє читання, крім того воно змінюється із часом, навіть у мандарині. Тому, як на мене сенс має лише вивчення гієрогліфіки (ну як взагалі є потреба на вивчання китайської, але все одно без багаторічного вивчення контексту та культури (якщо її так можна називати) -- ніхто там нічого із прочитаного не зрозуміє). А гієрогліфи у голос нехай гаджети промовляють.