(no subject)

[xou]

мені здавалося, що українська кухня, якось пройшла повз салатів, поки у 60ті нарід запозичив, як є модні м'які слоїсти салати з італії, чи франції - мімозу, шубу, олів'є (ще є запозичений із грузинської кухні буряковий салат, що майже ніколи не готується, як має із волоськими горіхами та гранатами, буряк, цибуля, часник, зелень (але має бути кінза, а так переважно петрушка)). Діди і бабки з обох боків ніяких зелених салатів ніколи не готували -- на тобі огірок, розріж, посоли, їж. от тобі помідор, розріж, посоли, їж. на тобі смачну зелену цибулю. ось тобі смачний кріп -- їж.  Їж як є. А ось це, крошити, нарізати із зеленню, заправляти олією чи сметаною - цього не було. Ну, у мене було враження, що це там вже при не залежній Україні масово пішло у вжиток, коли там нарід набатракував у Франціях, чи у Польші. Матір та тітка, що конкретно із польками з Варшави та Гданську у радянські часи тусили жодного впливу не мали за радянські часи.

Може у когось було інакше?

Comments

[ukurainajin]

У мене покоління бабів робило. Огірки та помідори з кропом і цибулею: під сметаною або олією з оцтом (оце друге часто з редискою замість помідорів). Нічого складнішого, так, не було, але отакі закуски типово готувалися на стіл під чарку. Ну, й окрошка — ось тобі салат з усім необхідним!

[xou]

Знаєте... От протосалат із малосольних огірків, цибулі, зелені та вареної картоплі -- робили. А так радяньку троїцю -- шуба, олів'є, мімоза.

[ukurainajin]

Якщо пригадати, мої баби шубу-олів'є ніколи не робили, і взагалі нічого з майонезом. То лише в поколінні батьків.

[yaceya]

Теж нерідкий варіант.

[atejist]

Не знаю, звідки походить винігрет, але по моїх дитячих спогадах це був порівняно буденний салат, на відміну від олів'є, котре готувалося півтора рази в рік на великі свята. Але це в селі. Можливо, в містах було інакше.

[xou]

з туди звідки Коклета По-Кієвські, Олів'є, Наполєон -- у 19му сторіччі високу французьку кухню спробували пересадити на крижані простори Російської Імперії, на продукти, що там були, на кулінарні техніки, що там були, на смаки, що там були. Адаптувати, так сказати. І отримали, того жахливого кадавра на другому колі, коли ще радянська уніфікація наклалася, адаптована на відсутність будь-яких з одного боку продуктів окрім зовсім базових, і з іншого боку відсутністю якісних продуктів. Ну і апропріація, у спрощеному, адаптованому, та згвалтованому вигляді, кулінарні досягнення інших народів. А до того французи із буряка та цибулі із огірками намагалися створити зупу із артишоками.

[yaceya]

У мене не було такого враження. Я памʼятаю салати в 80і в тому числі у селян. Базовий коли помідор, огірок і цибуля різались з олією так взагалі регулярно йшли до картошки
Спецій було не дуже багато (щось вирощували на городі, але не так вже багато як могли б)

[yaceya]

p.s. Провів розширене опитування: якщо збиралися швикдо перехопити, то розрізати огірка чи помідора і посоливши його їсти - це нормально було. А для повноцінної їжі салати були частим явищем. Був сирний салат, але це зовсім інше. Найчастіший був той, що помідор, огірок, цибуля, болгарський перець якщо є, ну і траву якусь і олією залити. Або варіант зі сметаною і укропом - це були найтиповіші. Редиску з огірком і цибулею теж дуже поважали.
От щоб зробити щось з білими сирами типу фети чи моцарели - такого не було. Це я вже потім зацінив. І нормальних оцетів не було, тому варіацій з ними теж не було.
Опитування охопило за географію більш-меньш регіон Полтава-Кропивницький-Запоріжжя, і села і невеличкі міста і великі міста.