(no subject)

[xou]

мені здавалося, що українська кухня, якось пройшла повз салатів, поки у 60ті нарід запозичив, як є модні м'які слоїсти салати з італії, чи франції - мімозу, шубу, олів'є (ще є запозичений із грузинської кухні буряковий салат, що майже ніколи не готується, як має із волоськими горіхами та гранатами, буряк, цибуля, часник, зелень (але має бути кінза, а так переважно петрушка)). Діди і бабки з обох боків ніяких зелених салатів ніколи не готували -- на тобі огірок, розріж, посоли, їж. от тобі помідор, розріж, посоли, їж. на тобі смачну зелену цибулю. ось тобі смачний кріп -- їж.  Їж як є. А ось це, крошити, нарізати із зеленню, заправляти олією чи сметаною - цього не було. Ну, у мене було враження, що це там вже при не залежній Україні масово пішло у вжиток, коли там нарід набатракував у Франціях, чи у Польші. Матір та тітка, що конкретно із польками з Варшави та Гданську у радянські часи тусили жодного впливу не мали за радянські часи.

Може у когось було інакше?