АБС

[xou]

Цікаво, що окрім багатьох меморіальних постів, жж рясніє повідомленнями, що Стругацьких ніколи не читали, або намагались читати раз у житті і не вийшло, або низьких жанрів не читали та читати не стануть, або навіть, що пішов з життя совєтський фантаст, у якого і книжки і читачі лишились за совєтів.

А от я і Стругатських як таких читав (звісно далеко не все, ранні його цегли читати неможливо через ви самі знаєте що, пізні опуси -- через ви розумієте про що я), і перша книжка здається навіть захопила мене (мені соромно зараз яким я мотлохом міг захоплюватися, та було мені тоді років здається 10), низьких жанрів ніколи не соромився (і навіть зараз вважаю, що насправді усі жанри окрім вузькопрофесійних та наукових праць -- низькі) (до речі цікаві намагання АБС зняти тавро розважального на несерйозного жанру з фантастики), і навіть у тому що АБС були глибоко совєтські (спочатку просто наївно комуністичні, а пізніше з ще й додається оспівували спєцслужбовців) не бачу нічого такого -- за совєтів багато було таких, навіть за замовленням тих самих спєцслужбовців 17ть миттєвостей весни зняли -- що їх тепер не дивитись(хоч і не тягне зараз їх дивитись).

Розумієте -- за великим рахунком макулатура, що видавалась за совєтів, саме макулатурою і була. Поодинокі випадки не могли виправити саму сутність тієї системи. І те що у АБС, мабуть (здається що скоріш за все так) дві книжки були(а з Troika може навіть і три) які читати можна (було можна) без нудоти... Уся совєтська фантастика окрім кількох книжок АБС, одного фанфіка на Снєгова(цікаво, чи можна вважати совєтською літературою анонімний фанфік на Снєгова, що розповсюджувався як самвидав) та на кожну людину індивідуально одного суб’єктивного автора -- мотлох, макулатура, яку читали лише через відсутність вибору, через те що або їх читай, або переклади якогось Курта Вонегута та інших авторів з антиімперіалістичними та комуністичними поглядами, перекладених виключно через ідеологічну схильність, а не споживчі якості (то і були змиті у сортир, коли з’явився доступ до нормальної середньої західної літератури)...

Таке життя. Були кращіми з кращіх,.. А з`ясувалось, що планка якості зовсім інша і світогляд середнього автора значно ширший, і питання зовсім інші цікавлять читача. Таке життя.