(no subject)

[xou]

Геть забув.

У 90ті як почали переробляти досвід тоталітаризму у богоспасаємій роісі хтось написав 1985. Там тоталітаризм як є і має бути і без комунізму живіє ніж усі живі та зрозуміло продовжує жити та не збирається здихати. А паралельно (підкажіть автора будь ласка) у Україні був написаний твір "Україна, наша фашистська".

Як на мене це третій за цінністю твір написаний за 30ть років незалежності, після Комунізма Жадана, та будь-якої книжки покійного Кожелякі.

І тоді, як у 90х я його читав, мене трохи бентежило, а чом Україна фашистська нічим реально не відрізняється від радянської Майже нічим.

Але зараз, як пройшло років мабуть 25-30, я розумію, що автор був дуже правий. Бо ліквідація НЕПу у СРСР звелася не лише до ліквідації ринкового тла, але і запозичення як є у молодого бадьорого фашизму головного її стрижня (ну окрім вождизму та тоталітаризму, що у совєтів і так був) корпоративізму.

Тоб-то у цій реальності, ми (ну ті кому зараз більше 31 год) жили одночасно і у комуністичній та у фашистський державі. Усе було скомуніджено та накладено.

Тому я дійсно зараз років через 30ть згадую той твір, і розумію наскільки автор знався на владу рад.