Трохи про теє до чого може призвести скасування монополії...

[xou]

 У 1833 році британський уряд впевнений, що обмеження торгівлі це зло, і виходячи з концепції laissez-faire прийняв черговий регулюючий акт стосовно Східно Індійської компанії яким у тому числі скасував монопольні права компанії на торгівлю. Серед чисельних наслідків цього акта чи не самим головними були Опіумні Війни. Якщо раніше торгівля між Британією та Китаєм велась через дві монополії -- з боку Англії Британською Східно-Індійською Компанією, а з боку Китаю "гільдією" Когон. І якщо раніше цим двом монополістам якось здавалося згладжувати самі гострі кути та якось врівноважувати попит та пропозицію, то по скасуванню монополії Британської Східно-Індійської компанії чисельні британські торгівці почали терпіти великих утисків від китайської державної монополії, яка чим далі тим більше обмежувала номенклатуру товарів які дозволялось постачати до Китаю. На цьому фоні деякі з цих торговців спробували зайнятися посередництвом у постачанні опіуму з бенгальських плантацій Східної-Індійської до Китаю. Після приходу приватних компаній на цей ринок обіг опіуму за лічені роки зріс майже удвічі до 1400 тон у 1838 році (у 1820 році коли діяла монополія Східно-Індійської компанії було поставлено лише 900 тон). Це стрімке, майже нічим не обмежене зростання експорту викликало екстремістську реакцію китайської влади яка не тільки ввела смертну кару за споживання але почало брати заручників серед британських купців та офіційних чиновників сподіваючись таким чином припинити постачання опіуму. Ця вкрай неадекватна реакція офіційної влади яка була б зараз розцінена як терористична, так само була розцінена і тоді. І у дальню подорож відправилися лінійні кораблі та найсучасніша на той час зброя - пароплави.