Перші столиці

[xou]

ТИМЧАСВИЙ РОБІТНИЧО-СЕЛЯНСЬКИЙ УРЯД УКРАЇНИ — центр. держ. орган рад. влади. Створений 28 листопада 1918 за рішенням ЦК РКП(б) у Курську 


http://resource.history.org.ua/cgi-bin/eiu/history.exe?&I21DBN=EIU&P21DBN=EIU&S21STN=1&S21REF=10&S21FMT=eiu_all&C21COM=S&S21CNR=20&S21P01=0&S21P02=0&S21P03=TRN=&S21COLORTERMS=0&S21STR=Tymchasovyj_roboitnycho

С 24 декабря 1918 года по 7 января 1919 года в Белгороде размещалось Временное рабоче-крестьянское правительство Украины под руководством Г. Л. Пятакова. Город был временной столицей Украины

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%91%D0%B5%D0%BB%D0%B3%D0%BE%D1%80%D0%BE%D0%B4#%D0%92%D0%BE_%D0%B2%D1%80%D0%B5%D0%BC%D1%8F_%D0%B3%D1%80%D0%B0%D0%B6%D0%B4%D0%B0%D0%BD%D1%81%D0%BA%D0%BE%D0%B9_%D0%B2%D0%BE%D0%B9%D0%BD%D1%8B

Comments

[picterman]

ага....

а одним з керівників був Ю.Коцюбинський, син М.Коцюбинського, письменника та члена "Просвіти" (звісно як пише ВІКІ)


У груд. цього ж року за розпорядженням ЦК РСДРП(б) направлений в Україну нар. секретарем у військ. справах рад. УНР (див. Народний секретаріат). У січні–березні 1918 – формальний головнокоманд. Рад. військ в Україні. Надалі – чл. повстанського Нар. секретаріату ("Дев'ятки"), Всеукр. військ. революц. к-ту, з листоп. 1918 – Тимчасового робітничо-селянського уряду України. 1919 – чл. Військ. революц. к-ту Українського фронту, голова Черніг. губернського виконкому, секретар Черніг. губернського к-ту КП(б)У. Входив до Зафронтового бюро ЦК КП(б) України, 1919–20 – до Полтав. губернського революц. к-ту.

Пізніше – на дипломатичній роботі в Австрії (1920–22, 1925–27), Польщі (1927–30). 1926–27 примикав до троцькістської опозиції (див. Л.Троцький). 1930–34 – заст. голови, голова Держплану УСРР, заст. голови РНК УСРР.

22 жовт. 1934 знятий з посади, виведений зі складу ЦК КП(б)У, висланий до Алма-Ати (нині м. Алмати, Казахстан). 17 трав. 1935 засуджений на 5 років заслання до Сибіру (див. "Контрреволюційної троцькістської організації" справа 1935).

У жовт. 1936, будучи на засланні, знову був заарештований у зв'язку з новим звинуваченням у керівництві контрреволюц. троцькістською організацією в УСРР/УРСР ("український троцькістський центр"). 8 берез. 1937 засуджений Військ. колегією Верховного суду СРСР до смерті. Страчений 11 трав. 1938.

1956 реабілітований за клопотанням сестри І.Коцюбинської.

[hozar]

час повертати тимчасово окуповані землі