![[personal profile]](https://www.dreamwidth.org/img/silk/identity/user.png){kind=small}
(no subject)
May. 25th, 2024 08:38 am https://xou.dreamwidth.org/228082.html
Там я писав, що прибалтам вдалося зберегти контроль над місцевими парторганізаціями за місцевими кадрами, я був неправий -- у Латвію прислали у 60х здається московського латиша керувати -- і зараз ця Латвія суттєво поступається і консервативній католицькій Литві, і безбожній ліберальній Естонії.
Але там була зовсім інша ситуація. Вони перемогли у громадянській війні. Переможці взяли там владу, так диктатуру. Це східна европа. Це не дрібнобританщіна. І у Італії встановилася диктатура після Першої світової, і у Румунії із Болгарією, чи КССХ, що з'явилися задовго до першої світової -- це нормально. Там їх ще було. У давніх европейських державах.
А тут переможені частково емігрували, частково були знищені, частково, як Вишня чи Сосюра(можливо не Сосюра, він звісно Петлюрівець, але не поручик, лише бунчужний і можливо не сидів, а класична українська соціалістична література уся була написана петлюрівськими поручиками, та підпоручиками, у більших званнях як я розумію страчували, а тих у табори, і вони як раз в районі розстріляного відродження вийшли), що вийшли з радянських таборів на початку 30х і зуміли зайняти місце інтелектуальної еліти, бо після Розстріляного Відродження здається троє письменників лишилося у спілці письменників.
Є різниця 40к років окупації, чи 70т.
Є різниця, коли лісові брати фактично контролюють всю територію, де нема поліціянтів, а поліціянти були членами тих самих партійних структур, та керувалися радше наказами по партійній лінії ніж від німців.
А тут УПА (під проводом ОУН(б)) та поліціянти (під проводом ОУН(м)) були на ножах. Та у кращому випадку контролювали Галичину та Волинь (правобережжя фрагментарно зовсім). І не весь час. І не всю. І не завжди.
Що не візьми -- прибалтів майже не чіпляли. 53 т. репресованих у 1.5 млн Естонії, це просто ніщо. 4% населення репресували? Україна %10 у 20ті, %20 у 30ті, %5 після 45го. Що там було далі, але весь час у радянських таборах з політичних була більшість українців. А росіянські дисиденти у той час боролися за виїзд до Ізраїлю племінниці Сахарова.
Там я писав, що прибалтам вдалося зберегти контроль над місцевими парторганізаціями за місцевими кадрами, я був неправий -- у Латвію прислали у 60х здається московського латиша керувати -- і зараз ця Латвія суттєво поступається і консервативній католицькій Литві, і безбожній ліберальній Естонії.
Але там була зовсім інша ситуація. Вони перемогли у громадянській війні. Переможці взяли там владу, так диктатуру. Це східна европа. Це не дрібнобританщіна. І у Італії встановилася диктатура після Першої світової, і у Румунії із Болгарією, чи КССХ, що з'явилися задовго до першої світової -- це нормально. Там їх ще було. У давніх европейських державах.
А тут переможені частково емігрували, частково були знищені, частково, як Вишня чи Сосюра(можливо не Сосюра, він звісно Петлюрівець, але не поручик, лише бунчужний і можливо не сидів, а класична українська соціалістична література уся була написана петлюрівськими поручиками, та підпоручиками, у більших званнях як я розумію страчували, а тих у табори, і вони як раз в районі розстріляного відродження вийшли), що вийшли з радянських таборів на початку 30х і зуміли зайняти місце інтелектуальної еліти, бо після Розстріляного Відродження здається троє письменників лишилося у спілці письменників.
Є різниця 40к років окупації, чи 70т.
Є різниця, коли лісові брати фактично контролюють всю територію, де нема поліціянтів, а поліціянти були членами тих самих партійних структур, та керувалися радше наказами по партійній лінії ніж від німців.
А тут УПА (під проводом ОУН(б)) та поліціянти (під проводом ОУН(м)) були на ножах. Та у кращому випадку контролювали Галичину та Волинь (правобережжя фрагментарно зовсім). І не весь час. І не всю. І не завжди.
Що не візьми -- прибалтів майже не чіпляли. 53 т. репресованих у 1.5 млн Естонії, це просто ніщо. 4% населення репресували? Україна %10 у 20ті, %20 у 30ті, %5 після 45го. Що там було далі, але весь час у радянських таборах з політичних була більшість українців. А росіянські дисиденти у той час боролися за виїзд до Ізраїлю племінниці Сахарова.
