колоніальна політика у новому світі

Щоб було, коли почнуть співати чергові плакальці за геноцид американських індіанців від лап бездуховних піндосів (а чого ще чекати від англійки, яка завжди гадить) і особливо співи про теє, що іспанці та англосакси проводили різну національну політику:

Беремо Антильські острови:
іспанська домінікана: негрів 86,8%, мулатів 8.9%, індіанців 2.9%, європейців 0.8%
англійська  Ямайка: негрів 91.2%, мулатів 6.2%, інших 2.6%

різниці між шляхетними ідальго та бездуховними, продажними англосаксами немає. і у чемпіонаті на звання головного підараса з`являється новий претендент.

А потім ще два:

Нідерландські Антільскі Острови: негри та мулати 85%, індіанці 5%, європейці 6%.

Французька Гаїті: негри 95%, мулати 5%


Та навпаки беремо континентальні колонії:
іспанську Гватемалу: метиси 59.4%, індіанці 40,5%
англійський Беліз: метиси 48.7%, індіанці 26,4%, креоли 24.9%
іспанське Нікарагуа: метиси 69%, білі 17%, негри 9%, індіанці 5%

І знову складно побачити різницю між шляхетними ідальго та продажними англосаксами.

І ще дві колонії:
англійська Канада: індіанців 2%
іспанська Аргентина: індіанців та метисів 3%

Тобто можна побачити, що етнічна політика у колоніях корелює більшою мірою з кліматичними умовами ніж з метрополією.